Наодинці з природою

Це сталося одного разу на тантричному фестивалі. Ми були в літньому таборі, жили в наметах далеко від будь-яких міст. У нас було багато класних практик, і ми дозволяли собі бути голими, коли бажали. Одного разу я поплив сам — абсолютно голий — до маленького острова в річці. Я був зовсім один, гуляв піщаними пагорбами, вкритими травою, їв дикі абрикоси, які там знаходив, обтрушуючи лише трохи піску та кількох мурах. Місце, погода та мій настрій були такими мирними, тихими, прекрасними та затишними. Було тепло, але не спекотно. Дув легкий вітерець. Я не чув нічого, крім м’якого шелестіння трави та листя. Десь вдалині лелека співав повільну, меланхолійну пісню. І я подумав: я такий щасливий бути тут. Я відчув себе частиною цього місця. Я відчув кожну клітину свого тіла живою. І я вирішив зробити акт любові з цим місцем. Я почав торкатися себе, зосереджуючись на тому, що бачив і що відчув шкірою — пісок, вітер, що пестив мене, дотик теплого майже гарячог повітря. Я ліг, відчуваючи гарячий пісок, запах землі, трави та всього навколо. А потім в мене був глибокий, прекрасний оргазм. Я побув там ще деякий час, просто насолоджуючись цією миттю свого життя. Потім я попрощався і поплила назад до своїх незвичайних супутників.