Франческа

Мене приводить до палацу жінка, яку я називаю матір’ю. Вона не зовсім справжня мама — між нами є внутрішній спротив, але вона має наді мною повну владу. З дитинства вона виховувала мене як ідеальний сексуальний об’єкт: навчала всім практикам, показувала на мені й на собі, як треба догоджати чоловікові.

Ми входимо до величного залу. На троні, немов живий Будда, сидить могутній раджа — східний володар, який ніколи не встає зі свого місця.

Мати починає «презентацію». Спочатку вона сама сідає на нього верхи, трахає його, сидячи зверху, і весь час розповідає йому про мене, хвалить мої якості. Потім вона спускається до мене.

Вона роздягає мене перед ним, повільно, коментуючи кожну частину тіла:
«Подивись на ці груди… подивись, яке ідеальне тіло я для тебе виростила… подивись, яка в неї гарна кицька».

Вона розводить мені ноги, показує все, а потім починає пестити мене пальцями й язиком. Я лежу перед троном, стогнучи й віддаючись кожному її руху так, як мене вчили — красиво, чуттєво, ідеально.

Раджа спостерігає, мастурбує і явно задоволений. Придворні навколо теж дивляться — розкішний двір, факели, високі нубійці.

Нарешті мати відводить мене до нього. Я стаю на коліна, беру його в рот, а потім сідаю зверху на його троні. Я сама рухаюся, повністю контролюючи процес. Він майже нічого не робить — просто сидить і приймає мою відданість.

Він дивиться на мене з явним захопленням і каже:
«Так… вона чудова. Вона залишиться при мені. Вона матиме високе становище при дворі».

Для мене в цій фантазії найголовніше не сам секс і не його пасивність. Найважливіше — що я найкраща. Мене оцінили, прийняли і визнали досконалою.

Саме це мене й збуджує найбільше: бути обраною як найчуттєвіша, найідеальніша.