Persona

Ми з Карлом винайняли котедж на березі моря. Це було в червні. Якось, коли він був у місті, я пішла на пляж сама.

Було самотньо й тепло.

Там була ще одна дівчина. Вона жила на іншому острові, але приїжджала на наш пляж, тому що в нас було більше сонця.

Ми лежали вдвох під сонцем абсолютно голі. Засинали й прокидалися. На головах у нас були дешеві солом'яні капелюхи. На моєму була синя стрічка. Отак ми й лежали, милувалися краєвидом, морем, сонцем. Було якось дивно.

Раптом я помітила двох людей, які сиділи на скелі просто над нами.

— За нами підглядають двоє хлопців, — сказала я тій дівчині. Її звали Катарина.

— Нехай дивляться, — сказала вона, перевертаючись на спину.

Дивне було відчуття — лежати голими сідницями до сонця й анітрохи не соромитися. Правда дивно?

А поруч лежала Катарина. У неї були великі пишні груди. Вона просто лежала й хихіхала сама до себе.

Потім я побачила, що хлопці підійшли ближче й тепер дивляться тільки на нас.

Вони були такі юні, майже підлітки.

Потім сміливіший із двох підійшов і впав поруч із Катариною, начебто підвернув ногу.

Я почувалася так дивно.

Раптом Катарина сказала:

— Підійди на хвилинку.

І допомогла йому зняти джинси й сорочку. І от він уже ліг на неї. Вона тримала його й показувала, як це робиться. А другий хлопець сидів на камені й дивився.

Я чула шепіт і сміх Катерини. Обличчя хлопця було зовсім близько до мого, червоне й спітніле.

Я перевернулася на спину й сказала:

— А хочеш і до мене теж?

Катарина сказала:

— Так, тепер іди до неї.

Він зліз із неї й грубо навалився на мене.

Він схопив мене за груди. Для мене все скінчилося майже відразу, уявляєте?

Я хотіла сказати йому:

— Тепер обережніше, дивись, не зроби мені дитину.

Але було пізно. Я це відчула, тому що раніше нічого такого не відчувала.

Він схопив мене за плечі й зігнув.

Він робив це знову й знову.

А Катарина лежала поруч, дивилася й підтримувала його ззаду.

Коли він закінчив, вона пригорнула його до себе й довела себе до оргазму його рукою.

У неї був такий пронизливий крик.

А потім ми втрьох почали сміятися й покликали другого хлопця. Його звали Петер.

Він підійшов і так соромився, що почервонів до самих вух.

Катарина розстібнула його штани й почала його пестити.

Він зігнувся й став цілувати її спину.

Потім вона лягла й вклала свої груди йому в рот.

Перший хлопець був трохи втомлений, але ми з ним почали все спочатку.

Було так само чудово, як і вперше.

Потім ми всі пішли купатися.

Коли я повернулася, Карл Хендрік уже був удома.

Ми повечеряли, розпили пляшку вина, а потім пішли в ліжко.

У нас із ним ніколи не виходило так добре.